Петро Шелест народився 1 лютого 1908 p. в селищі Андріївка

Харківської області. Біографія П. Шелеста досить типова для радянських керівників. У 1935 p. закінчив Маріупольський металургійний інститут. До 1932 р. працював робітником у радгоспі й на залізниці, слюсарем на заводі, був секретарем райкому комсомолу. Далі працював на інженерно-технічних посадах. із 1940 p.— на партійній роботі. З 1963 p.— перший секретар ЦК КПУ.Загалом, його діяльність характеризувалась такими заходами.Намагався вивести республіку з-під контролю Зовнішторгу СРСР і всіх зовнішньоторговельних відомств союзу. Критикував центральні (союзні) управлінські (господарські) структури.Підтримував розвиток українського народного мистецтва, зокрема ансамбль Вірського. не придушував розвиток інших мистецтв.Підтримував і захищав провідних українських кінорежисерів с. Параджанова і Ю.Іллєнка. У той же час активно боровся з дисидентським рухом (арешти і судові процеси 1965—1966 pp., процес над В. Чорноволом 1967 p. та ін.). Усупереч забороні Москви збудував у Києві палац «Україна».Брав активну участь у змові проти М. Хрущова. Критикував його політику.Повністю підтримував жорсткий антизахідний курс брежнєвського керівництва. У той же час критикував політику «розрядки», називаючи її «заграванням із Заходом».Підтримував і сприяв придушенню «Празької весни 1968 p.».Виступав за відзначення 90-річчя народження Й. сталіна і встановлення йому погруддя біля Кремлівської стіни (що було зроблено у 1970 p.).Ініціював видання багатотомної «історії міст і сіл УРСР».Став ініціатором запровадження Шевченківської премії як найвищої нагороди республіки, яка присуджується лише раз у житті.Ініціював створення державного заповідника на о. Хортиця. сприяв створенню музея-заповідника української народної архітектури та побуту в с. Пироговому. Захищав українську мову, хоча в родинному колі спілкувався російською. За П. Шелеста стало видаватися значно більше україномовної літератури, періодики. На офіційних заходах наполегливо вимагалося виступати українською мовою.

В. Щербицький

Володимир Щербицький народився 17 лютого 1918 p. у м. Верхньодніпровськ Катеринославської губернії, нині Дніпропетровська область, у сім’ї робітника. У 1936 p. став студентом механічного факультету Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту, який закінчив перед війною. Під час навчання працював креслярем, конструктором, машиністом компресорів на заводах Дніпропетровська. Паралельно закінчив річну школу пропагандистів. Улітку 1941 p. був мобілізований і відряджений у Військову академію хімічного захисту. Пройшов у ній прискорений курс навчання і в званні лейтенанта направлений у Закавказький військовий округ, де став началь

ником хімслужби 34-го полку. До грудня 1945 p. перебував на командних посадах у військах діючої армії. Після демобілізації повернувся додому і влаштувався на роботу начальником бюро планово-попереджувальних ремонтів коксохімічного заводу. невдовзі його обрали секретарем партбюро заводу. із січня 1948 p. працював у Дніпродзержинському міськкомі партії — спочатку завідувачем оргінструкторського відділу, а із серпня того ж року — другим секретарем міськкому. У 1952 p.— парторг ЦК КПРС Дніпродзержинського металургійного заводу. із серпня 1952 p. до лютого 1954 p.— перший секретар Дніпродзержинського міськкому Компартії України. У 1954—1955 pp.— другий, а у 1955—1957 pp.— перший секретар Дніпропетровського обкому. У 1957 p. став членом Президії (згодом Політбюро) і секретарем ЦК Компартії України. на XX з’їзді КПрс був обраний членом Цент ральної ревізійної комісії. наприкінці лютого 1961 p. В. Щер-бицький обіймав посаду голови ради Міністрів Урср. із жовтня того ж року — кандидат у члени Президії ЦК КПрс. Виступ В. Щерби цького проти волюнтаристських методів управління і безглуздих експериментів в економіці коштував йому відставки. У липні 1963 p. звільнений від обов’язків голови ради Міністрів. Повернувся у Дніпропетровськ, був обраний першим секретарем Дніпропетровського промислового обкому Компартії України. Після повернення КПрс до поперед ньої партійної структури очолив Дніпропетровський обком Компартії України. Друге призначення В. Щербицького головою ради Міністрів Урср відбулося в жовтні 1965 p. У грудні того ж року став кандидатом у члени Президії (з 1966 p.— Політбюро) ЦК КПрс. із квітня 1971 p.— член Політбюро ЦК КПрс. У травні 1972 p. обраний Першим секретарем ЦК Компартії України. на цій посаді працював 17 років. Цілковито підтримував політичний курс Л. Брежнєва. Жорстко боровся з дисидентським рухом, який фактично був розгромлений.. Сприяв процесам русифікації і «злиття націй».

Роман Шухевич

Видатний діяч українського національного руху, відігравав велику роль у створенні УПА та був її головним командиром з 1943р. по 1950р. З 1944р. по 1950р. Р. Шухевич був і головою генерального секретаріату Української головної визвольної ради. Своєю особис

Кiлькiсть переглядiв: 1218

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.